Від якості освіти до якості життя!

Антикорупційні заходи

Антикорупційна програма

Акти антикорупційного законодавства

Витяг із протоколу засідання Вченої ради

Комісія з оцінки корупційних ризиків

Звіт уповноваженого

Етичний кодекс академічної спільноти

Одеська державна академія технічного регулювання та якості (ОДАТРЯ) – заклад вищої освіти є єдиним заклад вищої освіти України, який здійснює повний цикл ступеневої підготовки фахівців: молодший бакалавр – бакалавр – магістр – аспірант – доктор наук у галузі знань «Автоматизація та приладобудування», надає освітні та інформаційно-консультативні послуги з підвищення кваліфікації у сферах технічного регулювання, метрології, якості та споживчої політики, що покладає на нього особливу місію в житті українського суспільства.

Усвідомлюючи виклики сучасного світу щодо розвитку знань, науки, підвищення якості освіти, вимоги суспільства до академії як творчого осередку спілкування викладачів, дослідників, студентів та громадськості, джерела високих моральних стандартів,

обстоюючи активну громадянську позицію, діючи на засадах самоорганізації та саморегулювання, сповідуючи цінності, зазначені символом ОДАТРЯ – Від якості освіти до якості життя (From quality of education to quality of life), керуючись Законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту», Статутом ОДАТРЯ, академічна спільнота ОДАТРЯ на Конференції трудового колективу ухвалила «Етичний кодекс академічної спільноти Одеської державної академії технічного регулювання та якості» (далі Кодекс).

Кодекс розроблено на основі українського та світового досвіду етичної нормотворчості, рекомендацій експертів з урахуванням пропозицій трудових колективів структурних підрозділів колективу ОДАТРЯ та погоджено з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією.

Поняття, які закладені в основу Етичного кодексу

Академічна спільнота – професорсько-викладацький склад, адміністрація ОДАТРЯ та її структурних підрозділів, наукові працівники, слухачі підготовчих відділень, студенти, аспіранти, докторанти, навчально-допоміжний персонал, працівники адміністративно-господарської частини, що беруть участь в освітній та науковій діяльності закладу вищої освіти.

Навчально-допоміжний персонал працівники адміністративно-господарської частини, допоміжний склад кафедр, інститутів (факультетів), навчальних та науково-дослідницьких лабораторій, працівники господарських підрозділів, відділу кадрів, бухгалтерії, бібліотеки та інших підрозділів.

Академічний простір – це територія усіх структурних підрозділів ОДАТРЯ та поза нею, де особа офіційно представляє академічне співтовариство.

Етичні принципи

Члени академічної спільноти у своїй діяльності керуються принципами:

– академічна свобода – самостійність, незалежність членів спільноти у здобуванні й поширюванні знань та інформації, проведенні наукових досліджень і застосуванні їх результатів;

– академічна доброчесність – обстоювання чесності, справедливості, поваги, відповідальності, дотримання сукупності етичних принципів та визначених законом правил у навчанні, викладанні, у науковій (творчій) діяльності для утвердження довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень, зокрема:

— чесності у викладанні та навчанні, у наукових дослідженнях, у пошуку істини, у здобуванні знань;

— довіри та сприяння вільному обмінові ідеями для створення можливостей кожному найповніше розкрити свій потенціал;

— об’єктивності в оцінюванні знань студентів, у дослідницькій роботі, у науково-організаційній діяльності, пов’язаній з присудженням освітніх і наукових ступенів;

— самоповаги та поваги до людської гідності;

— поширення академічної доброчесності у викладанні, навчанні, дослідженнях;

— дотримання авторських прав та прав на інтелектуальну власність;

— неприпустимості практики плагіату в будь-якому вияві;

— відкритості результатів наукових досліджень.

Етичні норми діяльності членів академічної спільноти

Етичні норми діяльності професорсько-викладацького складу та наукових працівників і докторантів

Статус професорсько-викладацького складу в академічному просторі зумовлює характер його діяльності, кожен напрям якої має моральну вагу.

Професорсько-викладацький склад, наукові працівники та докторанти мають дотримуватися етичних норм діяльності

– як викладачі:

— здобувати, примножувати, зберігати і поширювати наукові знання;

— розвивати й удосконалювати свою освітню майстерність;

— всебічно сприяти розвиткові та чистоті української мови, забезпечувати її функціювання в освітньому процесі, в науковій діяльності, в усіх сферах життя ОДАТРЯ;

— власним прикладом сприяти формуванню академічної культури студентів;

— сумлінно виконувати обов’язки викладача, науковця та наставника;

— бути чесними та об’єктивними в оцінюванні знань і досягнень студентів;

— дотримуватися правил етичної поведінки з колегами і студентами;

— не допускати будь-якої дискримінації членів академічної спільноти;

— не допускати публічного коментування чи заочного обговорення приватного життя або особистих якостей студентів, викладачів чи адміністрації;

— дбати про патріотичне, правове, екологічне та культурно-естетичне виховання студентів;

— мотивувати студентів до навчання;

— визнавати пріоритетність роботи в ОДАТРЯ перед іншими видами фахової діяльності поза межами ОДАТРЯ;

– як науковці:

— дбати про особисту та академічну наукову репутацію;

— обстоювати інтелектуальну чесність і нетерпимість до порушення принципів академічної доброчесності;

— підвищувати наукову компетентність;

— розвивати українську наукову й фахову термінологію, уникати надмірного вживання іншомовних назв;

— нести моральну та академічну відповідальність за вибір тем, методів дослідження, за перебіг дослідницької роботи та за її результати;

— бережливо й обачно ставитися до довкілля, своїми діями чи бездіяльністю не допускати завдавання шкоди навколишньому середовищу;

— відкрито та аргументовано висловлюватися про наукові чи етичні проблеми, пов’язані з дослідницькими проектами та їх упровадженням;

– як колеги:

— дотримуватися правил етичної поведінки;

— бути об’єктивними у професійному оцінюванні колег;

— поважати особистісний простір колег;

— за можливості допомагати іншим членам академічної спільноти у скрутних життєвих обставинах.

Етичні норми діяльності слухачів підготовчого відділення, студентів та аспірантів

Реалізуючи своє право на якісну освіту, слухачам підготовчого відділення, студентам та аспірантам слід дотримуватися норм етичного кодексу, зокрема,

– у навчанні:

— обстоювати цінності академічної доброчесності та дотримуватися її правил в усіх видах діяльності в академічному просторі та за його межами;

в особистій поведінці:

— дотримуватися етичних норм спілкування та співпраці серед колег;

— дотримуватися принципів чесності, справедливості, поваги, відповідальності;

— усвідомлювати неприпустимість публічного коментування приватного життя чи особистих якостей студентів та членів академічного співтовариства.

Етичні норми діяльності адміністрації

Адміністрація в особі ректора, проректорів, керівників структурних підрозділів та їхніх заступників зобов’язані:

забезпечувати умови для утвердження та дотримання етичних принципів в закладі вищої освіти;

виявляти однакову повагу і ввічливість до всіх членів академічної спільноти;

дбати про логічність, прозорість, чітку критеріальність своїх рішень та адміністративних дій;

запобігати конфліктним ситуаціям, а в разі їх виникнення – розв’язувати на основі неупередженого, прозорого та докладного вивчення;

– не ухвалювати рішень на основі неперевіреної інформації;

не допускати перевищення посадових повноважень.

Етичні норми діяльності навчально-допоміжного персоналу

Навчально-допоміжний персонал розуміє специфіку роботи в ОДАТРЯ як в осередку освіти і науки та усвідомлює необхідність:

бути чесними, порядними і відповідальними у виконанні своїх функціональних повноважень;

дотримуватися умов конфіденційності в користуванні фаховою інформацією;

бути ввічливими і виявляти повагу до всіх членів академічної спільноти;

створювати в межах своїх фахових повноважень сприятливі умови для роботи працівників та навчання і громадської діяльності студентів Академії;

не допускати публічного коментування приватного життя чи особистих якостей членів академічної спільноти.

Членам академічної спільноти слід бути патріотами ОДАТРЯ, поважати її честь і гідність, підтримувати та примножувати її традиції. Виступаючи в публічному просторі як приватні особи, бути чесними й виваженими та усвідомлювати відповідальність, що громадськість може формувати думку про ОДАТРЯ зі слів, оцінок і вчинків її представників.

Неприпустимість порушення етичних принципів і норм академічної доброчесності членами спільноти ОДАТРЯ

Порушенням є недотримання академічної свободи та доброчесності, зокрема:

— свідоме поширення хибної чи упередженої інформації щодо наукових досліджень;

— спотворення дослідницьких даних; використання наукових та навчально-освітніх матеріалів з недоброчесною метою;

— штучне обмеження академічної свободи членів ОДАТРЯ;

— використання даних чужих досліджень, методів, гіпотез і положень інших учених, чужих текстів (повністю або частково) без належного зазначення автора та джерела;

— внесення до списку авторів наукової чи навчально-методичної праці прізвищ осіб, які безпосередньо не брали участі в одержанні результатів;

— підроблювання або спотворення даних чи цитат у будь-якій сфері академічної діяльності, підроблювання підписів у документах, зокрема у звітах, угодах, залікових книжках, заявах тощо;

— підготовка на замовлення і/чи продаж академічних текстів (контрольних, курсових, кваліфікаційних робіт, дисертацій і навчальної літератури);

— привласнення академічних текстів, виконаних іншими особами на замовлення.

— необ’єктивне оцінювання результатів навчання.

У взаємодії з членами академічної спільноти неприпустимі:

— наклеп, який завдає шкоди репутації членів академічної спільноти;

— невиправдані дії, які завдають шкоди іншим членам академічної спільноти чи майну ОДАТРЯ та перешкоджають здійсненню навчального процесу, проведенню наукових досліджень;

— свідоме невиконання посадових обов’язків, прихована протидія виконанню посадових обов’язків іншими членами академічної спільноти;

— насильство, агресія, сексуальні домагання;

— дискримінація членів академічної спільноти за віком, громадянством, місцем проживання, статтю, сексуальною орієнтацією, кольором шкіри, соціальним і майновим станом, національністю, мовою, походженням, фаховою належністю, станом здоров’я, віросповіданням та іншими особливостями.

Дії, які завдають шкоди репутації ОДАТРЯ:

— отримання чи пропонування незаконної винагороди або неправомірної вигоди за надання переваг у навчанні, наукових дослідженнях, посадовому просуванні тощо;

— вживання в академічному просторі ненормативної лексики, інші порушення загальновизнаних норм поведінки;

— використання без відповідного дозволу символіки та назви ОДАТРЯ в приватних чи публічних заходах, що не пов’язані з діяльністю ОДАТРЯ, з метою отримання матеріальної або нематеріальної вигоди;

— оприлюднення в засобах масової інформації та в соціальних мережах завідомо неповної або неправдивої інформації про ОДАТРЯ та особистого характеру про представників академічної спільноти.

Дотримання Кодексу представниками академічної спільноти

Академічній спільноті рекомендується визнавати принципи та норми Етичного кодексу ОДАТРЯ і в своїй діяльності неухильно дотримуватися норм  доброчесності. Усі члени спільноти обов’язково мають бути ознайомлені з цим Кодексом, що засвідчується особистим підписом при зарахуванні на посаду чи вступі на навчання.

Незнання або нерозуміння принципів і норм Кодексу не є виправданням неетичної поведінки представника академічної спільноти.

Відповідальність за порушення етичних принципів і норм

Порушення етичних принципів і норм доброчесності передбачає відповідальність члена спільноти, залежно від характеру і змісту порушень, а також ступеня їх умисності.

Незначні порушення це порушення, які не завдають значних репутаційних втрат іншим членам спільноти та ОДАТРЯ загалом і спричинені браком досвіду чи недостатнім розумінням принципів та норм академічної доброчесності.

До грубих порушень належать повторно вчинені незначні порушення, а також порушення, що завдають значної шкоди іншим колегам та/чи репутації Академії.

У випадку грубого порушення етичних принципів чи норм, зафіксованих у Кодексі, керівник відповідного підрозділу уповноважений ініціювати розгляд справи на Комісії з етики.

Відповідальність за порушення норм академічної доброчесності передбачена Законом України «Про освіту» (Стаття 42).

Процедура розгляду порушень

Будь-який член академічної спільноти може поскаржитися на порушення етичних принципів чи норм доброчесності, зафіксованих у Кодексі, зокрема письмово звернутися до одного з членів Комісії з етики, вказавши докази фактів, викладених у скарзі.

Керівник підрозділу, до якого належить звинувачена в порушенні особа чи група осіб, сприяє розгляду порушень Комісією з етики. Комісія у своїй роботі керується Конституцією України, Законами України «Про освіту» та «Про вищу освіту», «Про захист суспільної моралі», «Про засади запобігання і протидії корупції» іншими чинними нормативно-правовими актами, Статутом ОДАТРЯ, цим Кодексом.

Комісія з етики

Комісія з етики складається з дев’яти осіб: трьох представників професорсько-викладацького складу та наукових працівників, двох представників студентів, одного представника аспірантів та докторантів, одного представника адміністрації та двох представників навчально-допоміжного персоналу.

До роботи Комісії з етики, крім її учасників, можуть бути залучені внутрішні чи зовнішні експерти з питань, що розглядаються, без права участі в голосуванні.

Склад Комісії та зміни у ньому затверджує Вчена рада ОДАТРЯ. Представники студентів обираються терміном на один рік з числа усіх студентів ОДАТРЯ на засіданні Студентського самоврядування шляхом прямого таємного голосування. Протокол про обрання представників студентів передається Вченій раді. За вмотивованої необхідності представники від студентів можуть бути відкликані рішенням Студентського самоврядування та замінені іншими представниками.

Під час розгляду порушень для членів Комісії з етики неприпустимим є наявність конфлікту інтересів.

Висновки Комісії з етики мають рекомендаційний характер і керівництво ОДАТРЯ чи його підрозділу може брати їх до уваги, ухвалюючи рішення щодо порушника Етичного кодексу.

Прикінцеві положення

Кодекс ухвалений на Конференції трудового колективу ОДАТРЯ і відкритий до змін.

Пропозиції щодо змін і доповнень до Кодексу, які може вносити кожний член академічної спільноти через відповідне звернення, яке розглядає Комісія з етики і виносить на обговорення академічної спільноти з подальшим затвердженням нової редакції Кодексу.

Зміни та доповнення вносяться до Кодексу на підставі рішення Конференції трудового колективу за погодженням органів студентського самоврядування в частині, що стосується осіб, що навчаються.

СХВАЛЕНО на Конференції

трудового колективу ОДАТРЯ,

протокол від 20.06.2019 № 6

Повідомлення про прояви корупції


Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: